[ ] [ ] [ Wersja polska ]












"Tourism, Sport and Health" 2014, no 5


MICHAJLO RUTYNŚKI


Dynamika rozwoju uzdrowiska Zaleszczyki w dobie Rzeczypospolitej Polskiej (1918-1939)


Previous page (2)


У підпорядкуванні Курортної комісії перебували такі інфраструктурні об’єкти: два облаштовані пляжі з лежаками і павільйонами, човнові станції, курортний оркестр, курортний санаторій (відкритий у 1937 р.), метеорологічний майданчик, 4 бібліотечні абонементи, читальний зал із найсвіжішою періодикою (крім них, у місті функціонували ще читальні “Зірка” й “Українська бесіда” в Народному домі), екскурсійні автобуси та штат вишколених екскурсоводів і провідників Заліщицького відділу Подільського товариства туристично-краєзнавчого (у т. ч. – у спелеотури печерами в околицях сіл Кривче і Більче) та ін. Заліщицьке Бюро подорожей ПТТК організовувало також транскордонні тури на румунський бік Дністра та водні тури моторними човнами до польсько-радянського кордону [37]. Анонси усіх курортних подій регулярно публікувалися в міській газеті “Ехо Заліщиків”.

Рекреаційному “буму” дана ТКРС не в останню чергу завдячує налагодженню зручної комунікації із основними центрами генерування рекреаційних потоків. Основний потік літникарів традиційно прибував зі Львова й Тернополя пасажирськими потягами лінії “Тернопіль – Копичинці – Чортків – Тлусте”. Проте в 30-і рр. для задоволення дедалі зростаючого напливу рекреантів була запроваджена низка спеціальних сезонних туристичних (вакаційних) потягів із Варшави, Познаня, Львова та Станіславова. Для зручності рекреантів із столиці, північних, західних і центральних воєводств Польщі з квітня по 15 вересня тричі на тиждень курсував потяг “Варшава – Заліщики” (через Коломию) із спальними безпересадочними вагонами. Такі ж безпересадочні вагони надавали в потягах “Львів – Заліщики” і “Станславів – Заліщики”. Крім того, з Коломиї, Тернополя і Чорткова в Заліщики курсували регулярні автобуси.

Відповідно до спеціальної угоди між Курортною комісією та дирекцією державної залізниці, для всіх рекреантів, які оздоровлялися в Заліщиках понад 14 діб, існували суттєві знижки на зворотній проїзд залізницею.


Рис. 1. Динаміка зростання чисельності сталих гостей-курортників у Заліщиках за 1927 – 1935 рр., осіб (вихідні статистичні дані зібрано зі згаданих вище джерел).

Рис. 1. ілюструє, наскільки динамічно розвивався курорт у 30-і рр. ХХ століття. Помітний спад у 1933 році пов’язуємо з жахіттями голодоморного геноциду українського народу по той бік Збруча – в УРСР. Адже багаті на врожай Борщівський і Заліщицький повіти тими днями приймали поодиноких скривавлених і напівживих утікачів з-за Збруча, яким поталанило прорватися крізь кулеметні заслони радянських прикордонних військ і врятуватися від голодної смерті. Геополітична ситуація в регіоні була доволі тривожною, що відлякувало зажиточних польських рекреантів, та й у душах української інтелігенції Галичини панували сум’яття й траур, що не могло не спричинити незначний спад кількості курортників.

Утім, уже літній сезон 1935 року приніс Заліщицькому курорту новий рекорд – чисельність сталих гостей-курортників (які оселялися на 7, 14 і більше діб) суттєво перевищила десять тисяч осіб! Таким чином, лише за перші п’ять років цілеспрямованої рекламної промоції й енергійних організаційних зусиль місцевих патріотів – членів Курортної комісії – Заліщицький курорт акумулював кільканадцять тисяч злотих інвестицій у розбудову курортно-рекреаційної інфраструктури й не лише зумів подвоїти кількість курортників, а й істотно розширив географію потоків відпочивальників за рахунок налагодження прямої комунікації із західно- й центральнопольськими воєводствами.

Загалом, у 30-і рр. минулого століття щороку в межах курортно-відпочинкових місцевостей Західноподільського Придністров’я займалися активним та етнокультурним туризмом, оздоровлялися в курортних пансіонатах, відпочивали в численних оселях-літниськах і т. зв. “вакаційних колоніях” для шкільної і студентської молоді від 15 до 25 тисяч рекреантів. Адже ще на початку 30-х років ХХ століття слідом за провідними оздоровчими і відпочинковими курортами Галичини на курорті Заліщики запровадили систему соціальних знижок з метою продовження високого курортного сезону й залучення широких верств рекреантів.

“Величезну атрактивність Заліщикам забезпечують околиці, багаті як на цікаві пам’ятки, так і на неперевершені краєвиди на річках Дністрі і Сереті, на найбільші каньйони Поділля з фантастичними скелями, на водоспади і на села, що тонуть в розлогих садах…” [38].

Із Заліщиків розходилася мережа популярних масових туристичних маршрутів до визначних природних та історико-культурних об’єктів (редути епохи турецьких воєн (XVII ст.), система земляних шанців часів Кримської війни (1854), руїни замків у Червонограді, Окопах, Язлівці та ін., монастир у с. Хрещатик, печери біля сіл Кривче і Більче, печери села Лисичники Кошова та Лиличка, в яких селяни переховувалися від наскоків татар, печерний храм у Монастирку, атракційні стінки Дністровського каньйону (Стрілка, Чагар тощо), “кам’яні гриби” й скелі-останці на кшталт подільського Сфінкса в Голіградах, “дівочі сльози” та прокуті у стінках місця розвантаження високодебітних джерел, крутопаді каньйонів Серета і Тупи, Джуринський водоспад тощо), а розгалужена мережа одноденних автобусних екскурсій пропонувала не менш захоплюючі тури в етнографічні поселення Подільського Придністров’я, ознайомлення з побутом, багатою спадщиною матеріальної і духовної культури українців, старожитніми дерев’яними і муровано-дерев’яними церквами східного обряду із екзотичною, незвичною для польського міщанина архітектурою та внутрішнім оздобленням.

Межі Заліщицької ТКРС окунтурювались із поступовим набуттям довколишніми селами статусу літниськ і вакаційних колоній. Першим офіційний статус кліматичного курорту ще в останню третину ХІХ століття здобуло містечко Заліщики, згодом літниськово-рекреаційні функції набули такі суміжні подільські поселення, “нанизані” вздовж сточища Дністра, як Старі Заліщики, Печорна, Зелений Гай, Добрівляни, Городок, Виноградне й Зозулинці. Значна робота з рекреаційного освоєння даного терену проводилася краєзнавче-туристичними організаціями Тернопільського воєводства. А наприкінці 30-х рр. ХХ століття межі Подністровського відпочинково-туристичного ареалу сягнули Окопів Святої Трійці (незважаючи на їх прикордонний статус).


Підсумок

Таким чином, Заліщицька ТКРС зайняла у тогочасній Польській республіці унікальну рекреаційну нішу серед понад 260 офіційних курортів державного значення. Заліщики з успіхом позиціонували себе на ринку як:

  • кліматолікувальний курорт з унікальним набором сприятливих мікрокліматично-погодних показників, пріоритетно рекомендований медиками-курортологами для дітей з ослабленим імунітетом, хворих на сухоти і хронічні легеневі недуги, стани після перенесення запалення легенів і грипу, запалення нирок, а також нервові захворювання (центральної і периферичної нервової системи) і т. і. [39];
  • єдиний в Польщі ефективний курорт для хворих на недокрів’я (анемії) з огляду на насичене киснем повітря та місцеве червоне вино, багате на залізо та інші корисні для кровотворення макроелементи;
  • гідротерапевтичний курорт для людей із захворюваннями опорно-рухового апарату тощо;
  • гомеопатично-дієтологічний курорт з унікальними методиками енотерапії (лікування вином за взірцем французьких курортологів) та овочево-фруктових дієт, рекомендований польськими медиками-курортологами для осіб з різними проявами авітамінозу, рахіту, сповільнення росту, ожиріння і порушення обміну речовин, ослабленим хронічними захворюваннями імунітетом і т. і.;
  • пляжно-відпочинковий курорт сімейного типу для тривалого літникарювання родин з дітьми;
  • курорт для активної молоді з унікальними можливостями для занять популярними видами водного спорту та самодіяльно-екскурсійного мандрівництва теренами, унікальними в природно-ландшафтному, історико-меморіальному й етнографічному відношеннях.

Continue to next page (4)

  << Previous   1 2 3 4   Next >>  




August 2020

MoTuWeThFrSaSu
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31


"Tourism, Sport and Health" 2019, no 6
Actual Issue
- articles (2)
"Tourism, Sport and Health" 2014, no 5
Actual Issue
- articles (4)
- literary work (2)
"Tourism, Sport and Health" 2013, no 4
Economy and management in tourism
- articles (6)
"Tourism, Sport and Health" 2013, no 3
- articles (11)
- literary work (3)
"Tourism, Sport and Health" 2012, no 2
- articles (10)
- literary work (3)
"Tourism, Sport and Health" 2011, no 1
- articles (11)
- overviews, reviews (1)


The Scientific Journal
"Tourism, Sport and Health"
..is a multimedia annual periodical publication designed to be presented on the Internet. It provides a broad forum for scientific views exchange based on conducted research and discussions about theoretical, methodological and factual issues and possibility of practical application of research. The magazine editors accept for publishing papers concerning tourism – its history, contemporary (political, economic, social) determinants of development and the impact on human health, environment and economy of various regions and countries.



Politechnika Opolska

Wydział Wych. Fizycznego i Fizjoterapii

"Turystyka, Sport i Zdrowie"

Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego

Nauka Polska






  [ Back ]