[ ] [ ] [ Wersja polska ]












"Tourism, Sport and Health" 2014, no 5


MICHAJLO RUTYNŚKI


Dynamika rozwoju uzdrowiska Zaleszczyki w dobie Rzeczypospolitej Polskiej (1918-1939)



Abstract

The dynamics of development Zalishchyky resort in the era of the Polish Republic (1918-1939)

Key words:
Resort Zalishchyky, development of recreational infrastructure

In the 20-30th years of XXth century thanks to a concentrated campaign among the population of Polish Republic was established fashion travel eastern lands, especially in ethnographic most scenic areas Hutsulschyna, Pokuttia and West Podolia. As a result, more than half a hundred towns in western Ukraine in the 30th years of XXth century have received resort status, and actively develop the infrastructure of recreation. Across Poland, tourist agencies “Orbis” with great success realized in carried trips to vacation at the beach resort “Polish Riviera”.

Shows the specificity of the creation and the development of recreational infrastructure as well as an increase in tourists in the resort Zaleshchyky in the era of the Polish Republic.



Streszczenie

Dynamika rozwoju uzdrowiska Zaleszczyki w dobie Rzeczypospolitej Polskiej (1918-1939)

Słowa kluczowe:
Uzdrowisko Zaleshchyky, rozwój infrastruktury rekreacyjnej

W latach dwudziestych i trzydziestych XX w. dzięki dynamicznej kampanii reklamowej wśród ludności Rzeczypospolitej Polskiej powstała moda na podróże na obszar ziem wschodnich, przede wszystkim na etnograficznie najbardziej malownicze tereny Huculszczyzny, Pokucia i Zachodniego Podola. W rezultacie ponad pięćdziesiąt miasteczek w zachodniej Ukrainie, w latach 30-tych XX wieku, otrzymało letniskowy status i aktywnie rozwijało infrastrukturę do uprawiania rekreacji. W całej Polsce w agencjach turystycznych “Orbis” z wielkim powodzeniem realizowano wycieczki na wakacje w ośrodku plażowo-rekreacyjnym “Polskiej Riwiery”.

Przedstawiono specyfikę tworzenia oraz rozwóju infrastruktury rekreacyjnej, jak również wzrost liczby turystów w uzdrowisku Zaleshchyky w dobie II Rzeczypospolitej Polskiej.





Вступ

Західному Поділлю, з огляду на тривалий час перебування у складі Австро-Угорської імперії, а згодом Польської республіки, притаманна низка специфічних рис розвитку курортно-рекреаційної сфери. Особливої актуальності й ваги ретроспективно-географічні дослідження цих специфічних рис набувають зараз – у період відродження традиційних для даного терену форм природокористування, і передусім рекреаційного природокористування, та формування на цій основі пріоритетних завдань та дороговказів сталого геопросторового розвитку даного реґіону.

Мета цієї праці – стислий історико-географічний аналіз особливостей формування та територіальної організації курортно-відпочинкового осередку Заліщики у Західноподільському Придністров’ї у першій половині ХХ ст., коли рекреація перетворилася для досліджуваного терену в одну з провідних галузей господарської спеціалізації і принесла йому славу одного з ексклюзивних курортних районів Центральної Європи.


Огляд основних джерел

Краєзнавча спадщина дослідників Західного Поділля першої половини ХХ століття вражає. Лише побіжний огляд тогочасної краєзнавчої бібліографії дає сучасному дослідникові близько півтори сотні літературних першоджерел для всебічного ретроспективно-географічного аналізу природно- й суспільно-географічних передумов, геополітичних, економічних і навіть локально-патріотичних чинників формування в першій половині ХХ століття в Західноподільському Придністров’ї успішної і ринково-конкурентоздатної територіальної курортно-рекреаційної системи (ТКРС). Чільними серед цих літературних першоджерел (від академічних монографій до коротких заміток у періодиці), де пером очевидців і споживачів описано характерні риси структурно-функціональної та територіальної організації вище згаданої ТКРС, є:

  • Д-р Т. Цибульський. Заліщики: кліматичний курорт Подільського Придністров’я (1925) [1],
  • Д-р Сабатовський. Кліматичні особливості Дністровського каньйону і Покуття та їхня цінність для польської кліматотерапії (1927) [2],
  • Стенз Е. Вимірювання сонячного випромінювання в Заліщиках і Закопаному (1928) [3],
  • Кіларський Я. Заліщики (1928) [4],
  • Кунзек Т. Наше Поділля. Опис туристично-краєзнавчий Тернопільського воєводства (1930) [5],
  • Шварц Й. Заліщики й околиця. Путівник краєзнавчий (1931) [6],
  • Паримончук Ф. Лікувальні чинники клімату Заліщиків (1936) [7],
  • За сонцем до Заліщиків (1937) [8],
  • Cвято збору винограду в Заліщиках (1936, 1937) [9],
  • Відповідні розділи в тогочасних бальнеологічних працях і курортних путівниках Тернопільщиною [10], С. Левицького, М. Орловича, Т. Пращилa [11], д-ра Сабатовського [12], Л. Корчинського й А. Сабатовського [13], п. Йотсава [14], за ред Ч. Рокицького [15], за ред Г. Піотровського [16], за ред. С. Левантовича [17], довідниках [18], спогадах [19] тощо.

Названі праці, а також численні дописи в тогочасній періодиці і спогади рекреантів, є цінним джерелом історичної географії курортно-відпочинкових місцевостей Західного Поділля перед- і міжвоєнного періоду (10-і–30-і рр. ХХ ст.). Тим паче, що вони підготовані на основі особистих вражень від оздоровлення в місцевих курортних місцевостях, а відтак містять низку оригінальних авторських спостережень і фактологічних деталей.


Результати дослідження

Початок ХХ століття в Галичині ознаменувався активізацією масового туристичного руху. В цей період остаточно сформувався основний “пік” туристичної активності – літній (літниськовий). Суттєво ускладнилася і територіальна організація курортно-відпочинкових місцевостей. Дедалі очевиднішу конкуренцію й попросту відпочинкову альтернативу дорогим бальнеологічним курортним центрам Передкарпаття та літниськовим центрам Карпат з 20-х років ХХ століття почали складати рекреаційні місцевості понад Дністром.

Ще на початку ХХ століття М. Орлович одним з перших звернув увагу громадськості на перспективність рекреаційного освоєння долини Дністра і формування тут унікальної в кліматичному відношенні Заліщицької ТКРС загальнодержавного значення. Сприятливими чинниками для цього, поряд з теплим кліматом, М. Орлович називав “винарні і величезні сади південних фруктів, зокрема вишні і полуниці, з огляду на які надавалися б вони для фруктового оздоровлення… іншою атракцією був би Дністер, вже тут доволі широкий, придатний і для чудових купалень, і для організації веслярського спорту…”; “бракує тут, однак, ще хоч якихось облаштувань для зручності гостей” [20].

У 20-30-і рр. ХХ століття завдяки масовій цілеспрямованій агітації населення Польської республіки склалася мода на подорожі в економічно занедбаніші східні землі, і передусім в етнографічно найколоритніші терени Гуцульщини, Покуття й Західного Поділля [21]. Внаслідок цього понад чверть населених пунктів Західноподільського Придністров’я у 30-і рр. ХХ століття набули офіційного статусу літниськ і переживали будівельно-рекреаційний “бум”. По всій Польщі в агентствах туристичної спілки “Orbis” (один з офісів “Orbis” працював у Заліщиках на вул. Св. Станіслава) з неабияким успіхом реалізувалися тури на літниськове побутування в такі новомодні водно-рекреаційні осередки Придністров’я (“Дністровської Рів’єри” у тогочасних рекламних проспектах) як Заліщики, Старі Заліщики, Добрівляни, Окопи Святої Трійці та ін.

Кліматичні умови тогочасної Польської республіки обмежували можливості літньої пляжної рекреації північними приморськими курортами з нестійкою навіть посеред літа штормово-циклонічною погодою і недостатньо прогрітою акваторією Балтійського моря. Натомість, рекреаційні місцевості понад Дністром дуже швидко здобули славу й успішно позиціонували себе на ринку рекреаційних послуг як найпівденніші, найсонячніші й найтепліші пляжно-відпочинкові літниська країни.

Наприкінці ХІХ – у міжвоєнний період ХХ століття територіальним стрижнем і усталеною “візиткою” курортно-відпочинкових місцевостей Західного Поділля стала Заліщицька ТКРС. У кожному туристичному потязі Польщі подорожуючий мав змогу переглянути промоційну брошуру із такою характеристикою Заліщиків: “Терен курорту лагідно підноситься від річкової луки (150 м. над р. м.) в північний бік і переходить в Подільське плато (260 м. над р. м.)… Найбільша кількість погожих днів в Польщі, потужний вплив сонця, дякуючи нахилу терену на південь і місцевій рефлексії сонячних променів, вітровий затишок та особлива чистота й лагідність повітря творить тут – в каньйоні Дністра – осяйний острів сонця, чогось подібного марна справа шукати в інших околицях Польщі” [22].


Continue to next page (2)

1 2 3 4   Next >>  




November 2017

MoTuWeThFrSaSu
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930


"Tourism, Sport and Health" 2014, no 5
Actual Issue
- articles (4)
- literary work (2)
"Tourism, Sport and Health" 2013, no 4
Economy and management in tourism
- articles (6)
"Tourism, Sport and Health" 2013, no 3
- articles (11)
- literary work (3)
"Tourism, Sport and Health" 2012, no 2
- articles (10)
- literary work (3)
"Tourism, Sport and Health" 2011, no 1
- articles (11)
- overviews, reviews (1)


The Scientific Journal
"Tourism, Sport and Health"
..is a multimedia annual periodical publication designed to be presented on the Internet. It provides a broad forum for scientific views exchange based on conducted research and discussions about theoretical, methodological and factual issues and possibility of practical application of research. The magazine editors accept for publishing papers concerning tourism – its history, contemporary (political, economic, social) determinants of development and the impact on human health, environment and economy of various regions and countries.



Politechnika Opolska

Wydział Wych. Fizycznego i Fizjoterapii

"Turystyka, Sport i Zdrowie"

Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego

Nauka Polska






  [ Back ]